Використовувати всілякі палиці почали з моменту зародження туризму як виду спорту. Палиці дозволяють розвантажити плечовий пояс на горизонтальних ділянках траси, а на крутих ділянках є додатковою точкою опори. (Ті, кому доводилося ходити з рюкзаками без палиць, напевно пам’ятають відчуття, коли руки банально нема куди прилаштувати – як правило, всі хапаються за лямки рюкзака.)

З початку масового промислового використання алюмінію туристи швидко освоїли лижні палиці як допоміжний інструмент. У Європі з кінця 1950-х вони міцно увійшли до туристичного життя. Можливо, на цьому історія й зупинилася б, але лижні палиці мали одну істотну ваду – фіксовану довжину. Використовувати палки фіксованої довжини на складному рельєфі незручно, а транспортувати їх ще важче.

Гірські туристи на початку ХХ ст. на Монблані.

Втім, без них було ще гірше. Доводилося йти на компроміси – використовували гірськолижні палиці. У нашій країні, починаючи з 1980-х, з’явилася маса конструкцій телескопічних палиць, коли верхня половина та ручка використовувалися від гірськолижної палиці, а нижня ланка – від палиці для бігових лиж. Така конструкція дозволяла складати сегменти один одного. З’єднували їх на гвинтах.

У 1974 році німецька компанія Leki випустила перші серійні телескопічні палиці. Модель Makalu практично не відрізняється від сучасних зразків: конструкція із трьох сегментів досі вважається еталонною.

Фото: www.leki.com.

КОНСТРУКЦІЯ ТРЕКІНГОВИХ ПАЛИЦЬ

Переходячи до особливостей конструкцій. Трекінгові палиці випускаються у двох принципово різних версіях:

• Телескопічні. Найбільш поширені 3-сегментні палиці, у складеному вигляді їх довжина не більше 80 см, в середньому близько 68 см. Зрідка зустрічаються двоколінні палиці. Їхня довжина в складеному вигляді доходить до метра і більше.
• Складні, у яких фіксація відбувається за рахунок натягу троса або шнура всередині сегментів. При розблокуванні палиці складаються подібно до нунчаків.

Обов’язкові елементи трекінгової палиці: наконечник, різьблення для снігових та ґрунтових кілець, кільця, рукоятка, фіксуючі замки та сегменти палиць.

Палиці з цанговим механізмом фіксації

Механізм, що дозволяє регулювати палицю по довжині, мабуть, найважливіший елемент усієї конструкції. Класична цангова (муфтована) схема, з’явилася на перших трекінгових палицях і використовується досі. Поворотний механізм за допомогою елемента, що розклинює, дозволяє фіксувати сегменти в потрібному положенні.

У бюджетних моделях конструкція виконана цілком із пластмаси, але частіше використовуються моделі з алюмінієвими втулками. Конструкція досить проста і за десятиліття виробництва багаторазово відпрацьована. Всі виконавчі механізми знаходяться всередині палиці, тому їх досить важко пошкодити, навіть якщо ви випадково на неї наступите. Моделі із пластику страждають від зносу різьблення – воно руйнується, і палиці перестають фіксуватися. Відновити різьблення неможливо.

Взагалі моделі з муфтованою схемою рекомендуються для походів по простому рельєфу з невеликими навантаженнями. Часто через влучення води палиця починає прокручуватися і перестає фіксуватися. Якщо ж вода встигає замерзнути, то палиця може заклинити, в такому разі механізм доведеться відігрівати і продувати. Гірше, якщо механізм заклинює через бруд, що скупчився всередині. У такому разі необхідно акуратно розібрати, намагаючись не пошкодити муфту. Втім, цього можна уникнути, регулярно прочищаючи механізм.

Палиці з ексцентриковим механізмом фіксації

На початку 1990-х компанія Black Diamond випустила палиці з важільним (ексцентриковим) затискачем. Оригінальна і в той же час проста конструкція дозволяє швидко регулювати довжину палиць навіть у товстих рукавичках. Спочатку використовувалися затискачі із морозостійкого пластику. Нині у деяких моделях застосовують металеві замки. Зусилля спрацьовування у таких затискачах легко регулюється за допомогою гвинта у відкритому положенні. Загалом, така конструкція вважається найбільш надійною та придатною для походів складним рельєфом.

Зараз у всіх відомих виробників в асортименті є моделі з ексцентриковим механізмом фіксації.

Періодично на ринку з’являються палки з оригінальними системами фіксації сегментів. Різні внутрішні затискачі і упори поки не прижилися в трекінгових палицях і не мали істотного впливу на розвиток промисловості в цілому. Вони досить трудомісткі у виготовленні, збільшують вагу та не піддаються ремонту у похідних умовах.

Складні палиці

Отримали розповсюдження в трейлраннінгу, оскільки дозволяють майже миттєво зібрати або розібрати трекінгову палицю. Друга їхня перевага в тому, що в зібраному вигляді вони найбільш компактні: зазвичай довжина не більше 45 см, що дозволяє прибрати їх в рюкзак або повісити горизонтально.

Механізм роботи нагадує дугу намету, тільки замість гумки всередині міцний нерозтяжний шнур із дайніми чи кевлару. У складеному вигляді верхній сегмент заглиблюється в сегмент з ручкою, вивільняючи зайву довжину шнура. У такому положенні палиця легко розділяється на 3-4 сегменти в залежності від моделі. Щоб звести її в робочий стан, достатньо дати палиці вертикально вниз повиснути, а потім витягнути верхній сегмент з рукоятки до клацання кнопки фіксації. Всі коліна при цьому входять одна в одну на 4 см, а натягнутий шнур не дає їм розійтися.

Рукоятка в трекінгових моделях зазвичай регулюється в 20 см, тому вони іноді випускаються в різних ростовках. Секція рукоятки фіксується за допомогою ексцентричного замку.

Очевидно, що така фіксація менш витривала, ніж телескопічна, тому палки не рекомендують використовувати для важкого трекінгу.

Рукоятка

Для ручки також застосовуються різні матеріали. У бюджетних моделях це, як правило, пластик чи гума, які загалом підходять для простих походів. Проблема в тому, що пластикові рукоятки стають дуже слизькими, як тільки рука трохи спітніє. Гумові ручки крім вищесказаного ще й досить важкі. Тому в основному в побуті зустрічаються з пробковими рукоятками зі спіненого матеріалу ЕВА (етиленвінілацетат).

Рукоятки з різних матеріалів: пластик, пробка та піна.

Рукоятка з пробки досить легка і не промерзає. Залежно від технології виготовлення, вона може дуже добре вбирати вологу, так і навпаки. Як правило, найбільш елітні моделі трекінгових палиць оснащують подібними рукоятками і тактильні відчуття від них незрівнянні. У той же час їхня зносостійкість менша, ніж у рукояток з інших матеріалів. У цьому відношенні компромісна рукоятка з піни: м’яка, легка, але забезпечує відмінне зчеплення за будь-якої погоди. Як правило, такі ручки забезпечують подовженим перехопленням – це дуже зручно на коротких крутих підйомах. не потрібно постійно змінювати довжину палиці.

Іноді в деяких моделях в рукоятку монтується спеціальна пружина, яка знижує ударні навантаження на кисть під час руху – така система отримала назву антишок. Річ досить суперечлива, так як наскільки відчутним і суттєвим є комфорт від використання антишоку – питання спірне, а ось вага самої палиці збільшує. При цьому система додатково витрачає зусилля на стиск пружини, а головне приховує інформацію про щільність поверхні, куди ставиться палка. Широкого поширення у моделях для туризму антишок не набув.

Наконечники

Наконечники для трекінгових палиць виготовляють із загартованої сталі або з карбіду, і термін їхньої служби досить великий. Щоб знищити хороший карбідний наконечник, потрібно пройти тисячі кілометрів по камінню.

На пластиковому корпусі наконечника кріпляться кільця: маленькі для ґрунтових ділянок або широкі для снігу. Не слід нехтувати маленькими кільцями: вони необхідні, щоб ціпок не потрапляла між каменями і не застрягав.

Кільця, як і самі наконечники, вважаються витратним елементом і докуповуються за потребою.

Матеріали трекінгових палиць

Найпоширенішим матеріалом у виробництві трекінгових палиць, як і раніше, залишається алюміній і сплави на його основі. Недорогий, легкий та міцний – він чудово підходить для спортивних цілей. Досить часто зустрічаються палиці з карбону, рідше – комбіновані конструкції, коли частина сегментів виконана з карбону, частина з алюмінію.

Насамперед, матеріал впливає на вагу готового виробу. У середньому, пара телескопічних палиць з алюмінію важить близько 500-600 г, тоді як карбонові – в діапазоні 350-450 г.

Карбон має одну істотну перевагу: при високій міцності цей матеріал дуже легкий. Якщо вага вам критичний чинник, вибирати слід з карбонових моделей. Але тут є свої нюанси. Звичайна історія, коли на спуску палиця застряє між камінням, а ви, не встигаючи її вийняти, за інерцією сильно її навантажуєте. У такій ситуації алюмінієва палиця у гіршому випадку погнеться, а ось карбонова може луснути. Тут важливо пам’ятати, що, якщо алюмінієвий сегмент ще можна випрямити і пройти з ним маршрут, то карбон ламається.

Є й другий важливий момент. Карбон – дорогий у виробництві та складний для обробки матеріал. Звідси, власне, висока вартість готового продукту.

Немає готової відповіді, для кого та яких умов підходить конкретний матеріал. Карбон зазвичай рекомендується для подорожей підготовленими стежками, коли шанс зламати палицю значно нижче. Легкоходи роками використовують карбонові палиці та не перестають ними захоплюватися.

Якщо ви не впевнені у своїй акуратності, а маршрути волієте прокладати бездоріжжям, то серед алюмінієвих палиць можна знайти масу цікавих варіантів.

Трекінгова палиця: Black Diamond Expedition.

Огляд популярних моделей

Трекінгові палиці Vipole Approach Long DLX

Складні алюмінієві трекінгові палиці в ростовці 110-130 см. Ергономічна рукоятка з перехопленням і трохи заокругленою для хвату «зверху». Фіксація ручки здійснюється за рахунок ексцентрикового механізму. Вага пари без урахування комплектного чохла лише 430 грам. Але головне, що у складеному вигляді довжина становить лише 33 см! Відмінний варіант для легкого хайкінгу чи легкохідних маршрутів.

Трекінгові палиці Vipole Base Camp QL Long DLX

Телескопічні 3х-секційні алюмінієві палиці з максимальним ростовкою до 135 см. Якісні ексцентрикові замки, довге перехоплююче перехоплення і невагомий темляк, що дихає. У складеному вигляді палиці завдовжки 64 см, а вага за пару 498 грам. У версії DLX надається легкий нейлоновий чохол.

Трекінгові палиці Masters Eiger HP

Ще один відомий італійський бренд Masters відомий своїми трекінговими палицями. Модель Eiger HP по довжині розсувається до 140 см, а в складеному вигляді займає 70 см. Високоміцні морозостійкі пластикові замки прослужать довгий час, а зручна рукоятка з перехопленням лягає в будь-яку руку. Вага пари складе 600 грам, що важче за багато інших моделей, але це розплата за надійність.

Трекінгові палиці Alpindustria Carbon

Потужна карбонова ексклюзивна модель від Альпіндустрії для будь-яких подорожей. Преміальна пробкова рукоятка, перехоплення, ексцентрикові замки та повний набір комплектних аксесуарів. Мінімальна довжина 70 см, а максимальна 140 см. Вага пари лише 430 грам. За поєднанням якості, маси, ергономіки та вартості одна з кращих моделей у своєму класі.

Телескопічні палиці Masters Eiger, Trekking Ultrastrong серія Alutech

Найбільш витривалі трекінгові палиці в огляді. Металеві ексцентрикові замки та збільшені діаметри секцій: 18-16-14 мм. Ця модель призначена для найсуворішої експлуатації та справжніх важкоатлетів. Випускаються в ростовці 140 см, а у складеному вигляді займають 70 см. Італійські дизайнери також доклали всіх зусиль, щоб полегшити палиці, при такому запасі міцності: вага пари всього 544 грами.

Трекінгові палиці Alpindustria Backcountry

Найпопулярніші палиці через чудове поєднання ціни та функціональності. Трекінгові палиці наділені всім необхідним для комфортного пересування: ручка зі спіненого ЕВА, ексцентрикові замки, перехоплення та комплект різних кілець. Надійний темляк і округлена рукоятка додадуть зручності при спусках та підйомах. У зібраному вигляді модель займає 68 см, а максимальна робоча довжина 140 см. Вага пари складає 544 грами.

Поради використання

Трекінгові палиці як допоміжне спорядження дуже корисні. Крім основного застосування з їх допомогою роблять ноші, встановлюють намети та тенти, промацують ґрунт, вимірюють глибину річок або боліт, які потрібно перетнути. На закінчення кілька базових рекомендацій щодо їх використання.

Як налаштувати довжину палиць

Для регулювання довжини візьміть розкладену палицю за рукоятку, рука в лікті має бути зігнута під кутом приблизно 90 градусів. Це ваша базова довжина палиці для ходіння горизонтальною поверхнею. Під час підйому палиці коротшають, на спуску – розсуваються.

При покупці в інтернет-магазині варто орієнтуватися на максимальну довжину палиць. 140 см – базовий варіант для росту від 180 і більше. На менший зріст підійдуть палиці довжиною 130-135 см. Ріст палиць до 125 рекомендуються для дівчат, зростом до 165 см.

Як правильно пересуватися за допомогою телескопічних палиць

Під час руху горизонтальною поверхнею необхідно дотримуватися правила рівномірної опори: ви робите крок з правої ноги і спираєтеся на ліву палицю, ліва нога – права палиця і так далі. Таким чином, у вас завжди буде рівномірна опора на три точки. На підйомі, особливо крутому, укоротіть палиці і під час руху вгору не виносите їх далеко, це дозволить повною мірою використовувати силу рук. На спуску розсуньте палиці, спершу впевнено упріть палиці нижче схилом, навантажте їх, а потім спускайтеся і так поступово вниз.

Рекомендується палиці при налаштуванні висоти розсувати рівномірно, або нижній сегмент трохи коротший. Найважливіше не виходити за обмежувальні ризики на сегментах, інакше палиці не витримають навантаження.

Темляк слід відрегулювати таким чином, щоб він не перетискав руку, і ви могли вільно працювати палицями. У зимовий час, коли руки в рукавичках не обов’язково використовувати хват рукоятки разом із темляком. У такому варіанті руки швидше замерзають.

На спусках, бродах та складних ділянках рекомендується не використовувати темляк, тому що під час падіння є шанс травмувати кисть.