Торуньський перевал

Опис маршруту починається з Долини. (21 тис. жителів), куди можна дістатися через Стрий-Болехів, або Івано-Франківськ- Калуш. Сусідній Болехів є відправним пунктом до скель Бубнища. Село Гошів, що на дорозі Болехів-Долина, відоме своїм василіанським монастирем на Ясній горі, біля якого завжди багато транспорту та паломників.

Місто Долина прославилося ще в середні віки завдяки видобутку солі, а в новітні часи тут відкрито потужне нафтове родовище. В межах міста збереглася стара солеварня (19 ст.), яка являє собою пам’ятку промислової архітектури, діє краєзнавчий музей „Бойківщина”.

Відправляємося автодорогою Долина-Хуст в напрямку передгір’їв Карпат. В місті впадіння річки Мізуньки у Свічу розташовано селище міського типу Вигода. В кінці 19 ст. сюди була прокладена залізниця, інтенсивно будувалися вузькоколійки для обслуговування лісозаготівельних робіт. Деякі ділянки мережі вузькоколійних залізниць, прокладених річковими долинами у колишні дрімучі ліси на схилах Горган, функціонують дотепер, причому музейні мініпотяги возять не тільки лісорубів і ліс, але і екскурсійні групи. Екскурсійний маршрут „Карпатський трамвай” проходить через Вигоду, Старий та Новий Мізунь, Дубовий Кут, Солотвино, Миндунок, Соболь, урочище Магура і дає можливість побачити місцеві екзоти, а саме: болото Ширковець (гідрологічна пам’ятка природи, 500 м над рівнем моря), свердловину „Горянка” мінеральною водою типу „Нафтуся” в Новому Мізуні, невеликі Мізуньські водоспади, які більше схожі на річкові пороги. З нового Мізуня можна піднятися на гору Лиса (1159 м), з Глибокого – на Яворину (1131 м), з кінцевої зупинки „карпатського трамваю” – на Магуру (1363 м) – невисокі місцеві вершини, що цікавлять гнобителів пішохідних прогулянок.

Минаємо долину Мізуньки і їдемо трасою Долина-Хуст у верхів’я Свічі до села Мислівка. Вище Шевченкового (раніше Велдіж) починається малозаселений район, вздовж дороги – тільки гори, в яких зрідка можна зустріти лісорубів, чи місцевих жителів, що вийшли в ліс за якимось господарськими потребами. Село Мислівка в часи Австро-Угорщини називалося Людвиківка. Невеликий населений пункт (близько 300 жителів) заснований німецькими колоністами в 19 ст. Німці покинули ці місця під час Другої світової війни, Мислівки перетворилися у віддалене бойківське село. До найближчих населених пунктів 12-15 км, навколо збереглися вікові ліси, є мінеральні джерела. Місцевість рахується низькогірним кліматичним курортом (650 м над рівнем моря).

Автотраса покидає долину Свічі і долиною іншої річки – Ільниці- піднімається на Вишківський перевал (986 м). Далі спуск у село Вишків, що знаходиться у верхів’ях вже знайомої Мізуньки, в 45 км від райцентру м. Долини. Нетривалий черговий підйом ще через кілька кілометрів виводить на Торуньський перевал – один з чотирьох автомобільних перевалів через Вододільний хребет в межах Українських Карпат. Звідси на 80 км тягнуться схили Горган, аж до Яблуницького перевалу. Долина Мізуньки відділяє Горгани від Бескидів, а долина Прута – від Чорногори.

Цікаво, що від закарпатського села Торунь, розташованого під перевалом, до озера Синевир лише 9 км лісовими стежками, а по шосе – близько 40 км.

Даний матеріал оприлюднений на основі книги “Туристам про Карпати – Путівник та краєзнавчі відомості” – В.В. Цигика, та доповнений автором сайту на основі нових матеріалів. Позаяк ми рекомендуємо додатково вивідати актуальну інформацію з різних надійних джерел (форуми та туристичних телеграм каналів) по даному маршруту.