Соколине Бердо

Екотуристичний радіальний маршрут протяжністю трохи більше двох кілометрів в один бік прокладено через заповідний масив, що знаходиться в Рахівському районі в басейні потоку Кузій. Він проходить мальовничою вузькою долиною, затиснутою між схилами двох вершин – Темпа (1091 м) і Полянський (1094 м). Кінцевою метою цієї невеликої прогулянки є урочище Соколине Бердо, відоме своїми вапняковими скелями, великою популяцією тиса ягідного, що збереглася під наметом буково-яворових лісів.

Маршрут починається біля декоративного дерев’яного знаку з написом „Кузійський масив” вище села Луг на узбіччі автотраси Ужгород – Рахів. Звивиста дорога приводить до двоповерхової будівлі скромного музею природи Великобичківського мисливського господарства, поруч з якою знаходяться рештки фундаменту мисливського будинку родини Габсбургів, які мали тут колись угіддя для полювання. Трохи далі дорога впирається в шлагбаум, поряд з яким розміщено інформаційні щити про територію Карпатського біосферного заповідника. Через 400 м підходимо до невеликого водоспаду, який пробивається через скельні виходи древніх гірських порід. На березі струмка Кузій масово зростає кремена біла, величезне листя якої місцями сягає людського зросту, вільха, а за скелями – буково-грабовий ліс. На маршруті зустрічаються дві доломітові штольні довжиною 33 і 400 метрів, які залишилися із 60-х років минулого століття після геологорозвідувальних робіт. Перша з них знаходиться ліворуч від дороги за 600 м від водоспаду. Штольні нагадують природні печери, з ними тісно пов’язана різноманітна фауна рукокрилих, яка включає 10 видів кажанів. Заходити в ці підземні галереї небезпечно в зв’язку з частими обвалами. Вже від нижньої штольні добре видно стрімкі верхівки Соколиного Берда, до якого ведуть круті серпантини стежки. За черговим поворотом минаємо вхід у верхню штольню і підходимо до підніжжя величезної скельної стіни – Соколиного Берда. Стежка приводить до невеликого відкритого майданчика з обладнаним місцем для відпочинку. Це і є кінцевий пункт маршруту, що знаходиться на висоті 700 м над рівнем моря. Навколо височіють стрімкі скелі, звідси відкривається панорама Кузійської котловини з буковими пралісами, мішаним і смерековим лісом, а на протилежному схилі ущелини видно великий скельний масив Довге Бердо.

Даний матеріал оприлюднений на основі книги “Туристам про Карпати – Путівник та краєзнавчі відомості” – В.В. Цигика, та доповнений автором сайту на основі нових матеріалів. Позаяк ми рекомендуємо додатково вивідати актуальну інформацію з різних надійних джерел (форуми та туристичних телеграм каналів) по даному маршруту.