Що таке гіпонатріємія, і як її уникнути

Ми неодноразово згадували важливість питного режиму під час занять спортом. Міф про те, що під час тренувань не можна зробити і ковтка води давно залишився в минулому. Навпаки, все більше тренерів і медиків стверджують, як важливо не допускати зневоднення під час важких навантажень.

Проте нестача рідини – не єдина небезпека, яка загрожує бігунові на довгі дистанції. Разом з згодом ми втрачаємо ще й солі, а потім посилюємо цей процес, заливаючи в собі на бігу воду склянку за склянкою. Це може призвести до значного скорочення електролітів у плазмі та небезпечного стану гіпонатріємії.

Про те, що це за симптом і як з ним боротися, докладно розповімо у цій статті.

Що таке гіпонатріємія

Саме поняття «гіпонатріємія» можна перекласти як «брак натрію», тобто, по суті, дефіцит солей. Натрій – це ключовий електроліт, який міститься в міжклітинному просторі: на його частку припадає понад 60% загальної кількості електролітів. Він необхідний для того, щоб передавати імпульси від скорочення м’язів та забезпечувати рухову активність.

У нормі концентрація натрію у людській плазмі становить 135-145 ммол/л. При незначному зниженні цих показників лікарі діагностують легку форму гіпонатріємії. Спортсмен може навіть одразу не зрозуміти, що з ним щось відбувається не так. У разі, якщо концентрація натрію в плазмі опускається нижче 125 ммол/л, симптоми стають більш вираженими і можуть вимагати медичної допомоги.

Типи гіпонатріємії

Залежно від концентрації електролітів в об’ємі циркулюючої крові гіпонатріємію поділяють на три типи:

1. Гіповолемія – недостатній обсяг міжклітинної рідини, зневоднення.
2. Гіперволемія – надлишковий обсяг рідини по відношенню до солей.
3. Еуволемія – стан, що розвивається при нормальній концентрації натрію у плазмі через дисбаланс антидіуретичного гормону.

Для спортсменів найбільш типовими є перші два типи. Ризик гіперволемії при бігу виникає у разі, коли атлет під час гонки вживає багато чистої води чи інших несолених напоїв. Мінерали при цьому виводяться з організму разом із згодом, і якщо не заповнювати їх запас, то поступово електролітний баланс в організмі порушується.

Гіповолемія має зворотні чинники, але подібні симптоми. Привести до цього стану може недотримання питного режиму в цілому і дуже невелика кількість води, що споживається.

Симптоми гіпонатріємії

Тяжкість симптомів залежить від ступеня та швидкості падіння рівня натрію в плазмі крові. Ознаки гіпонатріємії на початкових етапах: слабкість, дратівливість, набряки кінцівок. Через зниження концентрації підвищується ризик оступитися та отримати травму.

Але все це дуже неспецифічні ознаки, особливо якщо йдеться про спорт на витривалість. Адже для ультрамарафонців ноги, що заплітаються від втоми, – явище звичне.

Досвідчені бігуни знають, що набряклі пальці на руках – вже небезпечний симптом. Цей момент простіше відстежити і навіть відчути, якщо кільця почали неприємно стискати шкіру. Також насторожити має мізерне та рідкісне виведення рідини з організму: це означає, що нирки не справляються із навантаженням.

Якщо вчасно не вжити заходів, рівень натрію в плазмі продовжуватиме знижуватися. Гіпонатріємія у тяжкій формі може супроводжуватися судомами, головними болями та блюванням. При зниженні концентрації іонів натрію до 115 ммол/л можуть бути неврологічні проблеми, небезпечні життя.

Фактори ризику

Гіпонатріємія може спіткати будь-якого спортсмена, але є кілька ключових факторів ризику:

1. Протяжність дистанції

Кількість випадків гіпонатріємії останнім часом частіше зростає у зв’язку з тим, що спорт на витривалість стає популярнішим. Що довше спортсмен перебуває на дистанції, то більше уваги йому потрібно приділяти електролітичному балансу.

2. Спекотна погода

Разом із згодом ми втрачаємо не лише запаси рідини, а й солі. А відчуваючи спрагу, часто п’ємо більше води, ніж треба. І тим самим ще більше знижуємо концентрацію сироваткового натрію.

3. Надмірне чи недостатнє споживання рідини

Зневоднення на дистанції призводить до тих же симптомів, що й надмірне питво: слабкість, набряки кінцівок, притуплення уваги.

4. Приналежність до жіночої статі

За статистикою, жінки страждають від гіпонатріємії частіше, ніж чоловіки. Це може бути пов’язане не лише з гормональними особливостями. Навіть при однаковій масі тіла кількість міжклітинної рідини в жіночому організмі менша, тому зниження її обсягів критичніше.

Як лікувати гіпонатріємію

Якщо концентрація натрію сироваткового впала незначно, то прийом електролітичних розчинів і хоча б просто звичайної кухонної солі відразу поліпшить стан. Бігуну, який підозрює у себе симптоми гіпонатріємії, може допомогти стаканчик ізотоніка або солона їжа на пункті харчування.

При гострій та тяжкій формах гіпонатріємії медики застосовують внутрішньовенне введення 3% розчину NaCl в обсязі до 150 мл за 20 хвилин крапельниці. Після цього проводиться оцінка стану пацієнта, і при необхідності повторюють процедуру до підвищення концентрації сироваткового натрію мінімум на 5 ммоль/л.

Після цього лікування продовжується, але для крапельниць використовується вже не такий концентрований розчин: лише до 0,9% NaCl. При цьому важливо не поспішати, оскільки різке підвищення показників натрію сироваткового для пацієнта так само небезпечно, як і зниження.

Як уникнути гіпонатріємії

Для підтримки водно-сольового балансу рекомендується під час важких навантажень стежити за рівнем електролітів. Особливо це актуально на літніх перегонах під час спеки, коли потовиділення відбувається особливо активно. При цьому краще пити часто, але потроху.

Замість чистої води краще вживати ізотонічний розчин, що містить необхідну порцію електролітів. Такий напій можна не лише придбати в магазинах спортивного харчування, а й приготувати самостійно на основі звичайної солі. Зручним варіантом, особливо для тривалих перегонів, стануть сольові таблетки, які містять концентровану порцію відразу кількох мінералів: натрію, калію, магнію та кальцію.

Незважаючи на те, що важкі форми гіпонатріємії небезпечні та вимагають лікування у стаціонарі, попередити цей стан не так складно. Головне бути уважним до своїх відчуттів на дистанції і не сподіватися просто дотерпіти до фінішу на силі волі.

І ізотоніки, і сольові таблетки, і гелі з електролітами використовуються бігунами не для того, щоб пустити пилюку в очі модним спортивним харчуванням, – це дійсно ефективні засоби, які допоможуть завершити дистанцію без втрат.