озеро Несамовите
Відстань в одну сторону 8 км, перепад висоти 600 м. Із спортбази „Заросляк” в південному напрямку, на схилах гори Пожижевська, видно споруди метеостанції та стаціонару інституту ботаніки АН України. Туди веде не те що стежка, а добра дорога, ще й промаркована жовтою фарбою. Початок дороги прямо на території турбази, де слід перейти місток через Прут і підніматися на Пожижевську. До Несамовитого ідуть дві дороги – верхня і нижня. Нижня дорога огинає зліва будиночки метеостанції, переходить в стежку і веде паралельно хребту Чорногори, поволі піднімаючись через ліс. На одному з поворотів відкривається вид на Малий та Великий Козли на тлі Шпиць. Далі починається стрімкий підйом, який, нарешті, виводить на заболочене плато, де, під вершиною Туркула, знаходиться озеро.
Неглибоке озеро, розташоване на висоті 1750 м, має льодовикове походження. З інформаційної таблички біля озера можна дізнатися про місцеві легенди, а саме, що тут „робиться” погода на Чорногорі, що купатися в озері, чи кидати каміння не можна, тому що це може викликати вітер, дощ, грім та град, що кожен бажаючий, який вмиє лице водою з озера, до кінця року знайде свою другу половину. А ще сюди навідуються злодухи, головний захист від яких звук трембіти і часник. Легенди попереджають про реальні небезпеки високогір’я, серед яких мінлива погода, ризик ураження блискавкою, небажані пригоди внаслідок ігнорування, чи незнання вимог безпеки проходження гірських маршрутів.
Повертатися можна верхньою дорогою, хоча вона є гіршою і нею менше користуються. Ця стежка траверсує Данцир і Пожижевську і по одному з відрогів стрімко спускається до стаціонару інституту ботаніки академії наук.
Даний матеріал оприлюднений на основі книги “Туристам про Карпати – Путівник та краєзнавчі відомості” – В.В. Цигика, та доповнений автором сайту на основі нових матеріалів.
Позаяк ми рекомендуємо додатково вивідати актуальну інформацію з різних надійних джерел (форуми та туристичні телеграм канали) по даному маршруту.
