Моршин і скелі Довбуша

Моршин – відомий бальнеологічний курорт в 14 км на південь від Стрия. Історія міста як курорту починається з кінця 19 ст. Джерела мінеральних вод типу „Нафтуся” ефективно лікують захворювання шлунково-кишкового тракту. Одним з найбільших багатопрофільних оздоровчих закладів є бальнеолікарня, що знаходиться в центрі міста. Для того, щоб відпочивальники не нудилися, їм пропонують різні екскурсійні маршрути. Один з найкоротших – поїздка в село Підгірці (15 км). Більш відомими є Підгірці Бродівського району, але й тут теж є цікаві екскурсійні об’єкти: церква Святого Духа 1810 р., панський палац 19 ст. Напівзруйнований пам’ятник архітектури знаходиться майже напроти церкви. Останні власники палацу шляхтичі Браницькі перебували в ньому до 1939 р., пізніше тут був дитячий інтернат. Від розлогого платана, що зберігся поряд з колишнім палацом, починається закладений в 1892 р. густий, занедбаний парк, який, згідно відомостей з старих путівників, містить 279 видів і форм цінної деревної рослинності.

Найбільш популярний екскурсійний маршрут пролягає до скель Бубнища (близько 25 км від Моршина). Територіально це вже Івано- Франківська область. Автомобільний маршрут проходить через Болехів – найдавніше місто Долинського району Івано- Франківщини, звідки до мети залишається ще 14 км.

Скелі Довбуша

До скель можна дістатися і завдяки залізничному сполученню Львів-Стрий. Для цього із станції Нижнє Синьовидне слід іти або їхати долиною річки Тишівниці до околиці села Труханів, далі пішки лісовою дорогою біля 2 км до скельного комплексу.

Ландшафтний парк „Скелі Довбуша” знаходиться на висоті 600 м над рівнем моря і займає площу 100 га. Самі ж скелі – видовищна і цікава пам’ятка природи – понад 2 га. Заховані серед густого букового лісу кам’яні велетні були пристосовані людиною в різні часи для різної мети. Прийнято вважати, що тут існувало язичницьке капище – місце для молінь і жертвоприношень, а з поширенням християнства – печерний монастир. Рештки колодязя, димоходу, видовбані в скелі пази свідчать про те, що тут була наскальна фортеця, схожа на Тустань. До Верхнього Синьовидного звідси лише 10 км. Історики припускають, що на лінії Грозьова- Спас-Верхнє Синьовидне були укріплені пункти Ярослава Осмомисла, який, згідно літопису, „підпер гори угорскії своїми залізними полками”.

Результатом титанічної роботи невідомих каменярів є три таємничі печери чітких геометричних форм у підніжжя скельного масиву, але найбільше попрацювала над виглядом скель матінка- природа. Наприклад, одна з кам’яних брил дивовижно схожа на голову слона. Всюди в Українських Карпатах, від румунського до польського кордонів, зустрічається назва „Скелі Довбуша”. Народний поговір пов’язує також і скелі біля села Бубнище з діяльністю легендарного ватажка опришків. Згідно історичних даних, Олекса дійсно бував у цьому регіоні десь біля 1744 р., а загін його брата Івана здійснив напад на Болехів. В місцевих легендах про минулі часи зустрічаються не тільки фантастичні подробиці про життя лісового братства, але й відголоски реальних подій, що дійшли до наших часів.

Кожна з великих скель у ландшафтному парку має свою, часто дуже влучну, назву, яка свідчить про непересічну фантазію невідомих авторів: Карпатський Сфінкс, Голова Довбуша, Парус, Тюльпан, Слон, Одинець Великий і Малий. Вузький прохід між прямовисними скелями, який називається „Чистилище”, дає шанс позбутися гріхів якщо не з першого разу, то принаймні після очищувального посту, який матеріалісти називають курсом голодування. З верхівок тих скель, на які можна піднятися дотримуючись компромісу між власною безпекою і бажанням отримати сильні враження, відкривається панорама всього ландшафтного парку, видно село Поляницю в долині річки Сукіль, хребет Парашки на заході. Ботаніко-геоморфологічний резерват „Скелі Довбуша” був затверджений як пам’ятник природи республіканського значення в 1981 р. В останні роки сюди приїздить багато туристів, скелелазів, тут є вже звичний лоток із сувенірами, пропонують послуги верхової їзди власники гуцульських коней. Життя знову завирувало посеред овіяних легендами скель, які оберігають вікові таємниці.

Даний матеріал оприлюднений на основі книги “Туристам про Карпати – Путівник та краєзнавчі відомості” – В.В. Цигика, та доповнений автором сайту на основі нових матеріалів.