Маршрут: Яремче-Ворохта-Заросляк
З Надвірної до Яремче залишається 24 км дороги, вздовж якої щільно вишикувалися населені пункти Стримба, Лоєва і Делятин.
Яремче – затишне містечко в долині Прута, на висоті 550-600 м над рівнем моря, включає мікрорайони Дора та Ямна (8 тис. жителів) і є адміністративним центром території, в межах якої знаходяться смт. Ворохта, села Татарів, Микуличин, Яблуниця, Поляниця і Вороненко.
Колишній хутір з десятком сімей почав інтенсивно розвиватися, в тому числі, і як низькогірний курорт, з кінця 19 ст., коли було прокладено залізницю Станіслав – Ворохта – Рахів. Цей традиційно туристичний регіон, майже половина території якого розташована в межах Карпатського державного природного національного парку, трансформувався в широко відому курортну місцевість із значним рекреаційним потенціалом. Гостей приймають численні відпочинкові комплекси, вілли, пансіонати, санаторій-профілакторій, готелі, гостинні двори, котеджі, приватні садиби, хостели, шале та інші подібні заклади, серед яких, згідно вище приведеного переліку, зустрічаються об’єкти з екзотичною для України назвою (що складає їх єдину відмінність).
В межах міста знаходиться водоспад Пробій із 12-ти метровим мостом понад ним, пішохідна стежка Довбуша, що проходить серед мальовничих скельних нагромаджень, невеличкі водоспади. В урочищі Жонка функціонує вольєрне господарство з кількома карпатськими оленями і козулями, є мінеральне джерело.
У наступному селі Микуличин, будинки якого розкидані на значній площі, а загальна довжина вулиць складає десятки кілометрів, теж є цікаві туристичні об’єкти, як рукотворні так і природні, наприклад, дзвіниця 18 ст., дерев’яна церква 19 ст., найбільший в околицях Яремчі водоспад Гук на гірському потічку Женець. Більшу частину дороги до водоспаду можна проїхати долиною Женця на автомобілі. Від водоспаду можна здійснити підйом на полонину Хом’яків, вершини Хом’як чи Синяк.
В селі Татарів, назва якого нагадує про набіги кочових племен в часи середньовіччя, на розвилці повертаємо наліво, в напрямку Ворохти. Селище міського типу Ворохта до появи Буковеля було провідним центром гірськолижного спорту. Тут є знаменитий комплекс трамплінів, де тренувалися олімпійці Радянського Союзу, канатно-крісельна дорога завдовжки 2 км. У Ворохті збереглися кам’яні залізничні аркові мости – віадуки, збудовані в кінці 19 ст., що якимось дивом пережили бойові дії двох світових воєн. Перша залізнична вітка тут була прокладена в 1884 році, а в 1906 році відкрито перший санаторій, який так і називався „Перша санаторія”. Перейменований у „Гірське повітря”, цей заклад і досі приймає на оздоровлення пацієнтів із легеневими захворюваннями. Архітектурними пам’ятками селища є дві дерев’яні церкви, одна з яких перевезена з Яблуниці в 1780 році, інша побудована в 1924 році.
З Ворохти їдемо у верхів’я річки Прут. На розвилці Верховина – Заросляк, яка знаходиться на відстані 7 км від селища, повертаємо направо. Неподалік від перехрестя, якщо сприяють погодні умови, вже відкривається вигляд на Говерлу, характерний конус якої стрімко здіймається над смерековими лісами. Долаємо ще 4 км і зупиняємось біля шлагбауму КПП Карпатського НПП. Тут є великий інформаційний стенд із схемою туристичних пішохідних маршрутів, рекомендаціями, яких слід дотримуватися туристам. Звідси до турбази “Заросляк” залишається 8 км ґрунтової дороги вздовж Прута.
Даний матеріал оприлюднений на основі книги “Туристам про Карпати – Путівник та краєзнавчі відомості” – В.В. Цигика, та доповнений автором сайту на основі нових матеріалів. Позаяк ми рекомендуємо додатково вивідати актуальну інформацію з різних надійних джерел (форуми та туристичні телеграм канали) по даному маршруту.