Маршрут: Надвірна-Пнів-Бистриця

На під’їзді до села Гвізд є поворот на с. Старуня, яке рекламується в путівниках як місце знаходження єдиного діючого грязьового вулкану на території України. Найбільший мікрократер діаметром близько метра постійно вибулькує, затоплюючи навколишнє поле, виділяючи метан та інші гази, малоприємні на запах. В 19 ст. тут інтенсивно добували нафту, пізніше озокерит. В озокеритових шахтах було знайдено рештки палеолітичної фауни мамонта, носорога. Вода в затоплених шахтах розчиняє сіль, якої тут не бракує, органіку, а тиск рудних газів виштовхує в’язку масу із старих свердловин. На зміну мамонтам в грязьовий полон періодично потрапляють місцеві кози та корови і, поки що, вся екзотика майже рукотворного вулкану на цьому закінчується.

В центрі міста Надвірне (21 тис. жителів) повертаємо направо, на Пнів. На міській околиці, на вершині невисокого пагорба видніються руїни Пнівського замку 16 ст., колишньої цитаделі польських феодалів угорського, а можливо волоського походження з чудним прізвищем Куропатви. Колись тут вирувало життя, час від часу точилися військові дії. Загони шляхти і смоляків виїжджали звідси полювати на бунтівних опришків, тримали замок в облозі то повстанці, то татарські чамбули, то турецькі війська. Занепад замку почався у 18 ст. і тепер важко повірити, що це була наймогутніша фортеця Прикарпаття, яка, до речі, найкраще збереглася до наших днів порівняно з іншими фортифікаційними спорудами регіону, більшість з яких зникла майже безслідно під плином часу.

Шосе прямує у верхів’я Бистриці Надвірнянської і закінчується в селі Бистриця в 34 км від Надвірної. По дорозі на Бистрицю, в селі Пасічна, в річку впадає потік Бухтовець. В 6.5 км від устя потоку, неподалік від села Букове, до якого веде ґрунтова дорога, у мальовничому каньйоні розташовані два невеликі Бухтівецькі водоспади.

З села Максимець долиною однойменного потоку, лівої притоки Бистриці, йде туристична стежка на полонину Рущина, гору Сивуля.

З Бистриці починаються пішохідні маршрути на Сивулю, на хребет Тавпіширка, на перевал Легіонерів. Цей перевал висотою 1110 м отримав назву після подій Першої світової війни, коли оборону тут тримали польські легіони, які захищали інтереси Австро-Угорщини під час боїв з російською армією. З Бистриці йдуть також на гору Плоска, на перевал Столи долиною річки Довжинець.

Даний матеріал оприлюднений на основі книги “Туристам про Карпати – Путівник та краєзнавчі відомості” – В.В. Цигика, та доповнений автором сайту на основі нових матеріалів. Позаяк ми рекомендуємо додатково вивідати актуальну інформацію з різних надійних джерел (форуми та туристичні телеграм канали) по даному маршруту.