гора Сивуля

Вели́ка Сиву́ля (також відома як Сива Гора) є однією з визначних вершин Українських Карпат. Ця гора належить Сивульському гірському хребту та є найвищою точкою масиву Ґорґан. Вона розташована в Івано-Франківській області на вододілі між верхів’ями річок Лімниця та Бистриця Солотвинська.

Висота Великої Сивулі досягає 1836 метрів. Гора складається переважно зі шаровитих сірих пісковиків. Її поверхню покривають кам’яні розсипища та осипища пісковикових уламків, розмір яких може досягати 3 метрів. Це сприяє поширенню процесів обвалів та зсувів, особливо в місцях, де дерева та чагарники зруйновані. “Кам’яні річки” утворюються на схилах та спускаються до висоти 1400 м і нижче. Рослинність до 1400-1600 м включно складається з ялинових лісів, вище ростуть криволісся та гірська сосна (жереп). Відкриті кам’яні розсипища вкриті лишайниками та мохами.

На північний захід від Великої Сивулі розташована гора Ігровець (1804 м), а на південному заході та заході – хребет Ґорґан з вершиною Кінець Ґорґану (1611 м). На південний схід розташований хребет Негрова-Боярин з вершинами Негрова (1604 м) і Боярин (Короткан) (1679 м).

Найближчі населені пункти до Великої Сивулі: Осмолода, Стара Гута, Бистриця. Назва гори походить від коліру її вкриття камінням, яке виглядає посивілим через лишайники. Скорочена назва відповідає “Сива Гора”. За легендою, назву гори запропонували за її колір – посивілий від страху та неволі – дівчині-королеві особливої краси, яку татарські ординці утримували у неволі на висоті в горах. Ця дівчина завдяки власним гарячим молитвам до Бога зуміла вибратися з пасток смерті та вижити на схилах Великої Сивулі.