Чи потрібно залишати сили для фінішного прискорення на забігу

Коли бігуни представляють свій фініш на змаганнях, вони бачать себе потужними, швидкими, вболівальників, що гарно пролітають повз захопленого натовпу. Навряд чи хтось мріє добра без сил до кінця дистанції. Але для того, щоб все вийшло красиво, доведеться потренувати фінішне прискорення.

Що таке фінішне прискорення

Є два види фінішного прискорення: коротке та затяжне. Перший найчастіше практикують емоційні любителі, другий – елітні спортсмени.

• Коротке фінішне прискорення. Наприкінці дистанції бігун вирішує, що фізично він здатний викластися. Найчастіше це відбувається на останніх 100-150 метрах незалежно від довжини дистанції, і більше схоже на красиве завершення гонки.

Ще таке фінішне прискорення є доцільним, якщо ви боретеся за секунди для відбору на змагання, для отримання розряду або за призове місце і вам потрібно буквально пару кроків, щоб обігнати суперника у фінішному створі.

• Затяжне прискорення. Його застосовують елітні спортсмени, які мають швидкого абсолютного фінішу на 100-200 метрів. Затяжне прискорення, залежно від дистанції, починають із поступового збільшення темпу та нарощують його до самого фінішу.

Як тренувати затяжне фінішне прискорення

Для кожного марафонця-початківця час до 4 годин на дистанції 42,2 км здається дуже привабливим. Щоб укластися в цей ліміт і залишити сили на фінішне прискорення, першу частину дистанції в жодному разі не можна форсувати.

Якщо це станеться, то на другій частині марафону бігун почне неконтрольовано зменшувати темп. Це означає, що швидкість падатиме, але спортсмен нічого з цим зробити вже не зможе.

Головний ключ до фінішного прискорення – правильне розкладання сил по дистанції

Якщо ж на першій половині дистанції витримати темп і не додавати, то наприкінці у вас залишаться сили на затяжне прискорення і ви зможете собі дозволити «бігти на всі гроші».

Про це треба пам’ятати та думати протягом усієї дистанції. Недаремно кажуть, що марафон на 10% біжиться ногами, а на 90% – головою.

Коли починати прискорення на різних дистанціях

Подумки розділіть всю дистанцію на три частини. Криза, коли стає важко бігти, зазвичай настає після 2/3 шляху – саме в цей момент або незабаром після нього потрібно додавати темп:

• На 5 км – за 800 м до фінішу
• На 10 км – за 1,5 км
• На 21,1 км. – за 2-2,5 км. Якщо є сили, тоді за 3-4 км.
• На марафоні – за 3-5 км

Зрозуміти, наскільки ви можете прискоритись на фініші, можна лише практичним шляхом. Візьмемо для прикладу марафон за 4:00. Середній темп за такого часу – 5 хвилин 40 секунд на кілометр. У такому разі, фінішне прискорення має бути швидшим на 15-20 секунд на кожен кілометр.

Але можливо, що вийде швидше. При цьому важливо не відразу перестрибнути з темпу 5:40 хв/км на 5:00, а розтягнути на всю дистанцію фінішного прискорення. Для цього збільшувати швидкість краще поступово.

Що робити, якщо сил для прискорення не залишилося

Таке може статися, якщо на ділянці фінішного прискорення опинилися гірка або підйом. У спортсмена починається різке закислення організму – це коли м’язи входять у кисневий обов’язок, і з усього тілу відчувається слабкість.

У цей момент потрібно зменшити зусилля, щоб дати організму переробити лактат. Якщо ви добре підготувалися до забігу, то м’язи впораються з цим і ви зможете далі продовжити набирати швидкість.

Якщо ж ви не зменшите швидкість на підйомі, то закислення тільки наростатиме, і сили на подальший рух просто закінчаться. А в цьому випадку зробити прискорення вже не вийде, хоч як себе підганяй. Тому після фінішу найправильніше буде проаналізувати гонку та процес підготовки, зробити висновки та врахувати всі помилки, щоб наступний забіг точно вийшов із гарним фінішним прискоренням.